ostannya poema [English translation]

Вітер старі імена розвіває,

Нема вже дороги в покинутий рай.

Якщо в юрбі ти мене не впізнаєш,

Не повернеш мене, не повернеш мене,

Любий, прощай.

Я залишаю тій берег,

Цей час розправляє вітрила, знай,

Сонце сідає і зорі вертаються,

Казка моя, прощай.

Знаю, колись тебе знайде неначе мелодія

Нами давно забута.

З давніх давен ніжним вітром занесений

Подих із мого сна.

Ти віднайди, ти віднайди,

Ти віднайди мене в минулому,

Там, де панує весна.

Там, де у диханні ночі

Останнього слова тремтить луна,

Ти пригадай кожну мить,

Кожен крок у безмежно далеких снах.

Було, а може здавалось,

Що справжнє кохання -

Весна нескінченна, рання.

Знов спалахне і розтане без відчаю, наче омана.

Знай, це не сон, знай, це не сон,

Знай, це - єдина правда вічності, істина.

Смерть подолає єдиний закон -

Вічна любов моя, вічна любов моя, вічна любов моя,

Вічна любов моя, вічна любов моя, вічна любов моя.

• Artist:Ruslana