Заплакало небо [Zaplakalo nebo] [English translation]

Заплакало небо у дні поминальні,

Вмиваючи горе холодним дощем.

Скотилися в душі сльозинки прощальні,

Лишаючи в серці незвіданий щем...

Схилилася мати над сином востаннє,

Один був у неї, надія одна...

У чорній хустині, жертовнім риданні

Йому на прощання сказала вона:

Приспів:

На щастя ростила тебе, любий сину,

І думала - будеш опора мені.

Пробач, рідна мамо, любив Україну,

До тебе приходити буду вві сні...

Мене ти побачиш в пахучій калині,

Що ніжно розквітне в саду під вікном.

А також в щасливій новій Україні,

У світлий Великдень за нашим столом!

Коли вдягнеш з батьком святкову сорочку,

Згадавши той день, як родила в грозу,

Душа моя буде з тобою в куточку

З очей витираючи ніжно сльозу...

Приспів.

Речитатив:

Заплакало небо у дні поминальні,

Вмиваючи горе холодним дощем.

Скотилися в душі сльозинки прощальні,

Лишаючи в серці незвіданий щем...

Приспів.

До тебе приходити буду...

Поділитись сторінкою:

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ [cховати]

Ключові слова: Пісні АТО, Заплакало небо, Богдан Пісний, Василь Гринчук, пісня-реквієм, Василь Була

Джерело: аудіозапис

• Artist:Ukrainian Folk